Завдання музичного виховання:

· підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно нам неї відгукуватися, розповідати про неї;

· формувати досвід музичних вражень;

· розвивати музичні здібності;

· розвивати мислення і творчу уяву;

· спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності;

· вдосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонації, мелодію, змістове наповнення;

· вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;

· вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;

· формувати здатність створювати музичний образ;

· розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу.

Форми організації музичного виховання: 

I.Заняття, як основна форма роботи:

1. За кількістю учасників:

· індивідуальні;

· групові;

· фронтальні;

1. За видами діяльності:

· типові;

· домінантні;

· тематичні;

· комплексні;

II. Розваги:

1. Ляльковий театр;

2. Концерт;

3. Перегляд телепередач;

4. Ігри, забави, естафети;

5. Дні іменинника;

Свята.

«Використання музичної гри

в життєдіяльності дитини»

Консультація для батьків дітей старших груп

Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.

Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

НАВЧАННЯ МУЗИЦІ

Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей. Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.
Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.
Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці. Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.
Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.
Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!
Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?
Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.
У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.
Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!
Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.
В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.
Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!
Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.
Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань.Ось тільки деякі з них:
1. Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?
2. Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?
3. На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?
4. Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?
5. Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:
1. Як утримувати інтерес дитини?
2. Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?
3. Як позбавити дитину від небажаної ліні?
4. Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?
5. Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?
І це далеко не весь список питань!
На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...
Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків. Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.
 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

(щодо розвитку творчості дитини)
Шановні батьки!
Ми з Вами разом дуже зацікавлені у гармонійному розвитку дитини. Сподіваємося, що ці поради допоможуть Вам!

1. Залучайте дітей до знайомства з усіма видами мистецтва.
2. Створіть фонотеку із записів дитячих пісень, класичної музики, музики з мультфільмів та ін.
3. Організуйте домашній оркестр з дитячих музичних інструментів та саморобок (все, що видає звук) та супроводжуйте записи дитячої музики грою на них.
4. Відвідуйте з ними театри, концерти, виставки, циркові вистави, музеї тощо.
5. Читайте дітям авторські та народні казки, дитячу літературу.
6. Заохочуйте дітей до імпровізованої драматизації казок, пісень, віршів.
7. Пропонуйте дітям придумувати свої казки та відображати їх у малюнках, грі, діях.
8. Виготовляйте разом з дітьми різні види лялькового театру (настільні, театр-рукавичка, тіньовий, пальчиковий тощо).
9. Дозволяйте дітям переглядати дитячі передачі, фільми, мультфільми.
10. Організовуйте домашні концерти, на яких діти будуть виконувати не тільки знайомі пісні та таночки, а й вигадані.
11. За допомогою ігор та загадок («На чому я граю?», «Повтори як я» та ін.) Ви будете розвивати тембровий та ритмічний слух дитини.
12. Дозволяйте дітям фантазувати, виявляти творчість.
13. Розвивайте в своїх дітях творчі здібності шляхом відвідування музичних шкіл, театральних гуртків та студій.

Бажаємо Вам успіху!

Рекомендації музичного керівника для батьків

Як підготувати дитину до свята, щоб від свята отримати радість
Зовнішній вигляд
Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія).
Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру.
Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи.
Щоб переконатись, що дитині буде комфортно - треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома
Розучування ролі
При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).
Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевненно допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. Потренеруйтеся перед дзеркалом.
При потребі отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.

Присутність батьків
Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї.
Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі - підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

Перегляд свята
Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята.
Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся або одягніть бахіли.
Огляньте виставку поробок.
До зали заходьте після запрошення.
Вимкніть мобільний телефон.
Не коментуйте виступи дітей під час свята.
Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою - це може мати небажані наслідки.
Підтримуйте виступ дітей оплесками.
Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи.
Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитну, попередивши вихователя і зробивши запис у "Зощиті тимчасової відсутності дитини".
Кількість присутніх дорослих обмежена до 2-х осіб від родини у зв'язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності.
Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною - пропонуємо свято подивитись у фоє.
Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину.

Пам'ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.

Естетичне  виховання найменших

засобами музики та художнього слова

Консультація для батьків.

         Шлях людини  в світі прекрасного починається дуже рано. Дитина вже з перших років життя несвідомо тягнеться до всього  яскравого і привабливого, радіє , коли бачить блискучі іграшки, барвисті квіти і предмети. Все це викликає в неї почуття задоволення. Слово « гарно» рано входить у життя дітей. Уже з першого року життя вони чують пісню, казку,розглядають малюнки  разом із дійсністю мистецтво стає джерелом їхніх радісних переживань. Мова казки мусить бути народна ; це коштовна мова, якої не дасть ніяка книжка. То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.

       Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно , вони будуть  відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.

        Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.

       Основними є чуттєва форма речей – їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного  сприйняття великої сенсорної культури.

        В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише, що не будь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюнки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті  нахили.

        Та є такі відтінки почуттів , які глибше й повніше можна виразити музикою. Музика загострює емоційну чуттєвість. Вона необхідна дитині. Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри і казки.

     Взагалі музика, розуміння музичних творів дає людям багато насолоди і приємності, освітлює життя.

     Музичні заняття тішать дітей і спонукають їх до активності, дають яскраві художні та музичні враження, розвивають здатність глибше сприймати красу музики.

     З вмілого добору матеріалу і правильної методики проведення музичної роботи забезпечуються розвиток рухів і мови дитини, її естетичне виховання.

       Чому діти  так люблять гру ?  Чим вона приваблює їх Звідки вони беруть енергію, щоб безупинно бігати з м’ячем, годинами будувати замки й мости, бавитися з ляльками ?

       Гра для дитини – справжнє життя зі своїми радощами і прикрощами, переживаннями і досягненнями, водночас це вільна діяльність , адже дитина грає без примусу, із задоволенням.

       Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює  різноманітні знання, набуває вмінь, готується  до життя. Тому гру беруть на озброєння вихователі і батьки.

       Якщо малюка просто  попросити посидіти спокійно, це йому вдається  важко, варто ж йому запропонувати роль, бажаний спокій на якийсь час забезпечений,відомо, що на кожному віковому щаблі дитинства закладаються  якості, які матимуть дуже важливе знання для особистості в дорослому житті.  Гра дає малятам відчуття єдності з тим, із ким вони грають. І вміння взаємодіяти, спілкуватися розвивається у дітей саме в тих іграх, які побудовані на взаємодії дорослого й дитини.

        Різноманітність народних ігор дозволяє виділити ті, за допомогою яких можливе цілеспрямоване формування в малюків певних комунікативної поведінки.

         Малята полюбляють гри  в яких головний персонаж виконує певні дії.

         Ці ігри розвивають взаєморозуміння до іншої дитини, пробуджують бажання звертатися до однолітка й виконувати за правилами гри, його прохання.

         Часом забуваємо, що творчість дитини – це необхідна форма самоутвердження, без якої їй не вирости в яскраву особистість, чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним.

         Найголовніша умова такої захоплюючої діяльності  -  наявність у дитини знань про оточуючі предмети ( їх призначення, якість , естетичний вигляд), події і явища реального життя. Але для цього дітям потрібно мати не лише знання. І якщо до цих дитячих знань і умінь добавити «еліксиру», фантазії, то діти за допомогою дорослого можуть створити чудодійство. Діти прагнуть продовжити свою гру далі й далі, ще більше захоплюючись нею. І якщо малеча не залишить гру за дверима вчорашнього дня, а бажатиме продовжити її, то можна дійсно радіти.

        Діти наскільки вживаються в роль своїх героїв, що навіть уже не граючись, відчувають себе в ній.

       Гра готує дитину до навчання, праці, виховує поведінку.

       Який малюнок у грі, таким він буде і в праці, так вважав А. С. Макаренко.

Особливості проведення занять з дітьми раннього віку

Консультація для вихователів

     Загально відомо, що музика викликає у дітей від народження позитивні емоції. Коли немовляті лише кілька днів, вже спостерігається реакція завмирання на музику. Після 2 – 3 тижнів життя малюк виказує орієнтувальну реакцію на музику , як звуковий подразник. А у 2 – 3 місяці вже реагує на специфічні особливості музики : її мелодію, ритм, силу звука.

     Професор М. Касаткін ще  у 1956 році писав : « Экспериментально  удалось доказать, что звуковой анализатор ребенка уже на втором месяце после рождения достигает такого уровня развития, что способен дифференцировать качественно различные звуки, а на 3- 4 месяце – различные в высоте звуков в пределах одной октавы до 4 тонов».

     Дослідження М. Кольцової довели. Що малюк до одного року  вигукує склади  у ритмі вірша або пісні, які промовляє дорослий, а коли дорослий замовкає – то замовкає й дитина.

     Отже, музичний розвиток можна здійснювати майже від народження.

      У дошкільному закладі ми створюємо відповідні умови, розвиваючи малюків у різних видах діяльності, зокрема :

слухання музики ;

підспівування й співи ;

різноманітні рухи під музику ( танці, ігри, музично – ритмічні вправи, хороводи)

   Як бачите всі ті види музичної діяльності, що проводяться і з іншими віковими категоріями. Але ж в чому ж різниця, які особливості проведення занять з дітьми раннього віку ?

     Постійне використання наочності разом зі словом . Наочність має бути різною : іграшки об’ємні , плоскі ( із натільного театру ), ілюстрації, дитячі музичні інструменти тощо. Це пов’язано із тим, що діти у цьому віці мають наочно – дійове мислення. Демонструючи наочність, необхідно дітям весь час пояснювати, що вони бачать, як це використовувати.

     Саме тому, що у дітей наочно – дійове мислення, слід створювати умови для активності самих дітей. Адже тільки в дії дитина цього віку пізнає світ. Активність може бути  як рухова, так й пізнавальна, мовленнєва тощо.

     Основним методом роботи з дітьми раннього віку є також обов’язків приклад дорослого : треба показувати , як це робиться , тобто вихователь має танцювати, грати, співати разом з дітьми. Отже, в цих групах дуже велика роль вихователя на музичних заняттях. Бажано, аби музичний керівник пояснював вихователям поза заняттями рухи танців, ігор, хороводів, давав  переписати слова пісень.

      Зверніть також  увагу вихователів на те, що вони мають бути позитивно емоційними на музичних заняттях, та красиво показувати рухи. Адже діти наслідують їх у всьому. Вихователь – взірець для малюка.

      Заняття , безумовно, повинно мати ігровий характер. Воно може будуватися на певному сюжеті : В гості, наприклад , прийшов  зайчик, якому ми співаємо пісеньку ( співи),  а потім він нам ( слухання музики ), потім ми для нього танцюємо, а він нас вчить новій грі ( або граємося з ним у гру).

     Завдяки тому, що заняття може будуватися на сюжеті, допускається гнучка його структура ( не так, як у садових групах).

      Не забувайте також про складний адапційний  період на початку навчального року.  У цей час допускається вивчення  заниженого за віком репертуару, повтор знайомого  з минулого року, пасивність дітей із важкою формою адаптації у спільних діях, проведення занять у груповій кімнаті.

     Не бажано використовувати в роботі з цими дітьми магнітофон, грамзапис. Дитині краще чути виконання « вживу».